Стихійний архів

Мистецьке дослідження ринків Києва

Метою проекту “Стихійний архів” стало збереження екології місцевих громад та культурного капіталу місця через виявлення і представлення потенціалу ринків як осередків локальної ідентичності та просторів, важливих для децентралізації великих міст. У ході дослідження було застосовано міждисциплінарний підхід, зібрано та проаналізовано міський фольклор та візуальні маркери місць торгівлі. Результати  представлені в ілюстрованому арт-буці, доповненому елементами тактильної графіки. В арт-буці відображені історії досвідів користувачів/ок, локальних громад, основні наративні лінії щодо обраних локацій.

З огляду на те, що нашу увагу було спрямовано зокрема на потенціал просторів ринків об’єднувати спільноти, партнерками та партнерами нашого дослідження стали активні мешканці громад різних районів, та учасники і учасниці обмінів у торгівельних просторах (покупці, продавці, влада, фланери тощо). Дослідницькими партнерами та партнерками ми називали людей, разом з якими та для яких ми і створювали це дослідження. Саме вони брали участь в опитуваннях, інтерв’юваннях, а також створенні суб’єктивних мап та ілюстраций. Якісне соціальне опитування відображає бачення 100 активних громадян/ок і також дослідників/ць, серед яких: художники/ці, програмісти/ки, соціологи/ні, урбаністи/ки та менеджери/ки, але ще і масажисти, тату-майстри/ні, домогосподарки/рі, вчителі/ки та пенсіонери/ки, проте загалом до взаємодії долучилась значно більша кількість людей. Всі історії цих людей ми дбайливо зібрали та будемо зберігати у нашому «Стихійному архіві», і тільки частиною з них ми поділимося у нашій книжці.

Арт-бук, який ви можете переглянути за посиланням, збирає, колажує, перепрошиває різні стилі користування ринками, умови їхнього утворення, способи облаштування місць торгівлі. Те, як саме учасники/ці ринкової взаємодії проводять час на ринку (як для матеріальних, так і нематеріальних обмінів) – частково визначає стиль життя містян/ок, їх соціальні цілі і політичні дії. Тож візуальні і текстові нотатки, з якими ви зможете ознайомитись далі, пропонують можливість критичного погляду та, водночас, пропозиції зміни підходів до користування публічними просторами Києва. 

Спираючись на результати художнього дослідження, ми дійшли висновку, що візуальна складова ринкового простору сприяє закріпленню образів (історичних, емоційних, естетичних), які пов’язані з колективними уявленнями про місто, а також особистим сприйняттям просторів ринків користувачами/ками. Переважно, ідентичність містян, яка вибудовується на прикладі символічного ландшафту київських ринків, укорінена у зацікавленості архітектурою та історичної спадщиною міста, а також цікавістю до ринків як джерела неочікуваних і непередбачуваних рішень організації простору (за умов дотримання санітарних умов). Серед локацій, які пов’язані з особистими спогадами містян – Житній ринок, і особливо – Сінний ринок (який було знесено у 2005 році). 

Майже половина користувачів/ок ринків вважають доречними проведення громадських обговорень і культурних подій на території місць торгівлі (якщо вони не будуть заважати учасникам/цям ринкових обмінів), а також визначають дотримання ідей екологічного мислення важливими для сучасних ринків. Таким чином, колективне сприйняття місць торгівлі транслює загальні ідеї сучасного громадянського суспільства, і впровадження практик різноманіття (присутність локальних фермерів і приватних продавчинь/ців, барахолок і інших елементів стихійної торгівлі, місць для громадських обговорень, можливості продавати власні речі і підтримувати ідеї апсайклінгу, при цьому не витісняючи тих продавців/инь, які торгують на ринках; практики неформального спілкування і нематеріального обміну) є необхідними для успішного існування сучасного ринку в урбанізованому середовищі київських районів і мікрорайонів. 

Команда проекту:

Валерія Карпань, Марина Хрипун, Дарина Пирогова, Ольга Носко, Сері-граф, Євген Велічев.

Проект реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

#ЗаПідтримкиУКФ

Живі пам’ятки — простори комеморації між знищенням і відтворенням

Автор фото – Rolando Me Dicen

«Живі пам’ятки – простори комеморації між знищенням і відтворенням» – тема освітньої програми обмінів для молодих дослідників/иць, художників і художниць з Німеччини та України, які досліджують і цікавляться політиками пам’яті у сучасних містах, а також практками комеморації. В рамках проекту учасники і учасниці відвідали три міста в Україні (Харків, Київ, Ужгород) і два міста Німеччини (Берлін і Дессау), взаємодіяли з місцями пам’яті України і Німеччини через урбаністичні дослідження.

Проект вібувся в серпні/вересені 2018 року, в рамках Meet up: Німецько-Українські зустрічі, що відбувається завдяки фонду “Remembrance, Responsibility and Future” (EVZ).

СЛІДИ МІСТА

Цього року “Культурні географії” разом з ініціативою Ехо.контакт розпочинають роботу над проектом City Traces, що був розроблений під час програми #CultureForLocalDevelopment , організованої Instytut Adama Mickiewicza та European Solidarity Centre. Проект створений для міста Червоноград з метою розвитку потенціалу локальних спільнот міста, оновлення зв’язку громади з її оточенням та непростою історією, задля росту локальної ідентифікації міста. Проект буде реалзовано протягом 2017 року.